"Вертолётики" кружатся, под ноги падают.
В землю втоптан нещадно из листьев ковёр.
И дожди твои тихие больше не радуют.
Опустел без цветов одинокий мой двор.
Ты пришла в октябре «молодая, да ранняя».
Жёлтый плащик, накинув на плечи свои.
Не желала спешить, хоть дорога и дальняя.
Сочиняла стихи о прекрасной любви…
Так печально и нежно звучала мелодия, -
Подарил нам октябрь на прощание грусть.
Лучший гимн расставанию - эта рапсодия:
«Никогда... Я к тебе никогда не вернусь…»
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо! Навеяло тоску по одной осени 10 лет назад.Тогда родилась наша семья... Комментарий автора: Иногда так бывает. Прочитаешь и кажется, что о тебе написано... или тобой.
Андрей Богданов
2019-02-18 02:08:30
Ищу иллюстратора к долговременному, жизненному, хорошо! оплаченному сотрудничеству..
обращаться к Андрею, Канада
пишите на почту E-mail
salutseptember2018@y andex.com
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
